Щорічно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають сумну дату – День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій.Протягом ХХ століття Україна пережила три голодомори: 1921-1923 років, 1932-1933 років і 1946-1947 років, але саме другий був наймасовіший і найцинічніший. Різні дослідники називають різні цифри про померлих від голоду 1932-1933 років – від 7 до 10 мільйонів осіб. Статистика про жертви голоду в масштабах всієї України в архівах відсутня, оскільки сталінське керівництво наклало табу на цю тему. В ті роки Україна не дорахувала від 10 до 25%: населення, втрачаючи щодня 25 тисяч людей. Соціологи порахували: якби Україна не пережила три голодомори, її населення вже досягло б 100 мільйонів.
У радянській історії про голод в Україні не згадували. Навпаки, були навіть спроби заперечити його існування.
На відміну від єврейського Голокосту національна трагедія українського народу поки що не стала частиною пам’яті людства. Про Голодомор немає світових кіношедеврів, як фільм Романа Поланськи «Піаніст». Хоча Голодомор – яскравий приклад і пересторога для всіх народів, до чого може призвести відсутність елементарних норм демократії.
Повернення історичної пам’яті про 1932-1933 роки в Українічитать дальшеНайпершою країною, яка визнала Голодомор, були США. Завдяки активності української діаспори в 1988 році Конгрес США визнав Голодомор геноцидом українського народу. До такого ж висновку прийшла і Міжнародна комісія юристів. Тоді як в Україні проблема Голодомору об’єктивно була висвітлена вже в роки незалежності.
14 травня 2003 році Верховна Рада України прийняла постанову, в якій назвала Голодомор актом геноциду проти українського народу. Український парламент, Уряд, Міністерство закордонних справ, Постійне представництво України при ООН провели серйозну роботу, інформуючи світову громадськість про національну трагедію 1932-1933 років. У цьому ж році у зв’язку з 70-річчям Голодомору за ініціативою українського Уряду в ООН було прийнято Спільну заяву 63 країн, в якій вперше Голодомор було визнано національною трагедією українського народу. Але тодішня позиція Російської Федерації перешкодила прийняття резолюції ООН з відповідною кваліфікацією трагедії 1932-1933 років як Голодомор.
Не зважаючи на це, в тому ж 2003 році парламент Угорщини ухвалив постанову, якою визнав Голодомор 1932-1933 років в Україні заздалегідь спланованим і влаштованим сталінсько-радянською системою. Наприкінці жовтня 2003 року Сенат Австралії прийняв резолюцію, у якій визнав Голодомор одним із проявів геноциду в історії людства. Голодомор в Україні також засудили парламенти Канади, Аргентини, Литви і Грузії.
26 січня 2006 року Парламентська асамблея Ради Європи засудила Голодомор 1932-1933 років як злочин комуністичного режиму. За це рішення проголосувало 85 депутатів, але це не було відображено в підсумковій резолюції ПАРЄ, оскільки за рішення не проголосувало дві третини парламенту. Тому до 2007 року Україна має підготувати і подати в ООН документ про визнання Голодомору актом геноциду проти українців.
Складно буде погодити єдиний текст резолюції про Голодомор як геноцид українського народу з усіма 200 країнами. Як показує світова практика, ухвалення подібних рішень затягується на багато років. Так, резолюція з Голокосту при серйозній дипломатичній роботі МЗС Ізраїлю, яка велася всі повоєнні роки, була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН тільки у 2005 році. Тому треба підняти на вищий рівень усвідомлення факту Голодомору і його належну оцінку в самій Україні. В Ізраїлі заперечення Голокосту вважається кримінальним злочином.
На наступному тижні Верховна Рада має прийняти законопроект „Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, поданий Президентом України Віктором Ющенком, в якому Голодомор класифікується як геноцид українців.
13 жовтня 2006 року Президент США Джордж Буш підписав Акт про виділення українському Уряду земельної ділянки у Вашингтоні для спорудження меморіалу жертвам Голодомору. На спорудження пам’ятника будуть виділені кошти Урядом України, а також поступлять кошти від української діаспори.
За сприяння українського генконсульства в Нью-Йорку недавно було доставлено до Києва з США бібліотеку й архіви відомого дослідника Голодомору Джеймса Мейса, які передали до Фонду Мейса у Києво-Могилянській академії.
У рамках Дня пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій в Українському домі виставлено до п’яти тисяч досі невідомих документів, що розкривають злочини сталінського режиму проти українського народу, які нещодавно оприлюднила Служба безпеки України.
Але ніхто не поверне мільйони знищених людей. Тож як пам’ять про загиблих 24 листопада в усьому світі, де живуть українці, будуть запалені свічки на згадку про тих, хто загинув, не доживши до початку нової української історії.